У Мінську за участю російського прем’єра Володимира Путіна вчора пройшло засідання відразу декількох організацій, що розмістилися на території колишнього СРСР. Було вирішено питання, що мучило білоруське керівництво: країна отримає з антикризового фонду ЄврАзЕс, головним спонсором якого є Росія, $ 3-3,5 млрд, але не на умовах Олександра Лукашенка, пише газета Коммерсант.
Перед початком зустрічі глав урядів СНД міністр сільського господарства Білорусі Михайло Русявий розповідав журналістам, як країна долає сільськогосподарський кризу, якої, втім, судячи з його розповіді, немає взагалі і бути не може.
– Так, – говорив він, – в деякому сенсі йде перепрофілювання галузі. За вказівкою президента Олександра Лукашенка буде створена фабрика з виробництва грибів. Будуть проводитися глива, Сітак-гриб (очевидно, мався на увазі гриб шиітаке).
– Який гриб? – Перепитували його.
– Перш ніж питати, треба знати, про що, – терпляче роз’яснював він.
Перш ніж відповідати – теж, хотілося додати мені. Але зупиняти цю людину було б злочином проти журналістики.
Його запитали, чому білоруські помідори дорожче іспанських.
– Голослівна заяву, – твердо сказав Михайло Русявий .- Так, іноді буває. Тому що наші помідори можуть проводитися в теплиці, де використовується газ. А іспанські ростуть у природних умовах. Але ми боремося з цим.
– Як?!
– А наші помідори зараз стоять вже подекуди 8 тис. руб. за кілограм. Знайдіть мені іспанські за такою ціною!
Так, мабуть, тільки в Іспанії.
– І взагалі, – надихаючись на ходу, продовжував Михайло Русявий .- Наші основні продукти не дорожчають вже два роки.
– А картопля подорожчала на 45% чому тоді? – Запитала його білоруська журналістка.
– Не подорожчав! – Образився міністр .- Це ринкова ціна!
Серед журналістів пролунали здавлені смішки.
– Що це ви? – Розсердився міністр .- А що, безкоштовно картоплю треба віддавати? І взагалі, я хочу запитати: по відношенню до чого картопля подорожчала?!
– По відношенню до картоплі, – обережно сказала журналістка.
Міністр більше не дивився на неї. Вона, здається, перестала для нього існувати – як і докризова ціна на картоплю.
– А правда, – запитала його інша журналістка, – що ви купуєте у селян продукти за заниженими цінами?
– Правда, – з деякою навіть, мені здалося, гордістю заявив міністр.
– Але це не держзамовлення? – Уточнила вона.
Мала на увазі швидше продрозверстку.
– Ні, – похитав головою міністр .- Вони це роблять самі. Це добровільний держзамовлення. І взагалі, ми беремо у селян товари за соціально значущим цінами.
– А чи все зроблено для того, щоб гречка …- почав ще один білоруський колега.
– Все! – Перебив його Михайло Русявий .- І навіть більше. Приємного апетиту.
У цей час в кулуарах Національної бібліотеки Білорусі відбувалися не менш важливі події. Через кілька хвилин мало розпочатися засідання ради глав урядів СНД. Ситуація була непересічна: Володимир Путін приїхав не останнім, як завжди, а передостаннім. І тепер він стояв з колегами, які й самі здавалися здивованими.
Першим використав цю ситуацію на благо прем’єр Білорусії Михайло Мясникович. Він підійшов до російського прем’єра і зайняв його розмовою, причому, судячи з усього, надійно і безперспективно для інших. Правда, незабаром пана Мясникович викликали зустріти останнього прибулого прем’єра, і він, вибачившись перед паном Путіним, зник.
А Володимир Путін пішов попросити у буфетниці чаю, який вона налила йому з великого і, схоже, погано прогрівшись чайника з-за прилавка.
Очевидно, про дещо істотне поговорити вони все ж встигли. Інакше білоруський прем’єр на прес-конференції за підсумками зустрічі глав урядів країн СНД (Володимира Путіна на цій прес-конференції не було) не сказав би з такою впевненістю щодо можливого російського кредиту Білорусії, що “всі умови погоджені, суми вивірені”.
Він оголосив, що мова йде про $ 3 млрд протягом трьох років. Передбачається, що вони будуть виділені через систему антикризового фонду ЄврАзЕс.
– Або навіть про $ 3,5 млрд, – так само впевнено додав пан Мясникович, що, втім, похитнув іншу свою впевненість: півхвилини тому він адже сказав, що всі суми вивірені.
– Це буде, – додав Михайло Мясникович, – під відповідну процентну ставку, яка нижче комерційної.
Сергій Лебедєв, керівник виконкому країн СНД, розповів, що на засіданні були розглянуті “всі 19 документів” і що навіть прийняті деякі рішення. Наприклад, був затверджений проект “Атом СНД”, і в ньому записано, що Білорусь побудує свою атомну станцію. І при цьому врахує підвищену вимогу до її безпеки, які пред’явили Росія і МАГАТЕ.
Всі документи розраховані до 2020 року, і це дозволило пану Мясникович розвіяти будь-які сумніви в тому, що “СНД, як дехто каже, дихає на ладан”. Хоча, швидше за все, це все одно що заявити, що всі рішення, записані в “Стратегії-2020″, будуть виконані в строк і що це запорука існування до цього терміну самої стратегії.
Самим делікатним опинився документ про створення вільної економічної зони СНД. Пан Мясникович сказав, що є проблеми, пан Лебедєв перейменував їх в шорсткості.
– Розумієте, – пояснював білоруський прем’єр, – якщо ми домовилися про Митний союз з Росією і Казахстаном і при цьому у нас є стосунки з України, то треба ж зробити так, щоб не вийшов безмитне перетікання товарів з України в Білорусь. На експертному рівні вже за цими темами нічого не молодий. Це повинен бути рівень віце-прем’єрів.
Білоруський журналіст поцікавився долею Сергія Миронова в Генеральній асамблеї країн СНД. Справа в тому, що до цих пір пан Миронов був головою цієї асамблеї. А напередодні він, як відомо, позбувся поста спікера Ради федерації.
Пан Лебедєв, трохи подумавши, відповів:
– У зв’язку з його відставкою можу припустити, що він залишить і посаду голови Генеральної асамблеї.
Подумав він, схоже, і справді небагато, тому що очевидною причинно-наслідкового зв’язку між двома відставками, що відбулася і ймовірної, щось не спостерігається.
Після конференції членам делегацій СНД накрили в холі чим Бог послав. Зголодніли все до цього моменту так, що їду змітали зі столів, здавалося, не тільки разом з крихтами, а й зі столами. Дуже швидко на цих столах залишилася безліч порожніх тарілок з апельсиновою шкіркою і гострий запах малосоленой сьомги. Проходив повз головний санітарний лікар Росії пан Онищенко гірко зітхнув:
– І в таких антисанітарних умовах …
Проходять такі величні саміти, очевидно, хотів закінчити він.
Я не міг не погодитися.
– Може, закрити її? – Задумливо запитав пан Онищенко.
– Бібліотеку? – Перепитав я.
– Ну так … антисанітарія … але, з іншого боку, тут дуже цікаві древні манускрипти зберігаються. Кажуть, вони доводять, що Росія як держава зобов’язана своїм походженням Білорусії. Там складно все це …
Я припустив, що вже хоча б з цієї причини бібліотеку треба б і справді закрити.
Але пан Онищенко, судячи з усього, ще не прийняв остаточного рішення з цього приводу.
Зрештою, він приїхав до Мінська обговорювати припинення поставок сухого молока з Білорусі до Росії і деякі інші проблеми, про деякі з яких з таким захопленням розповідав журналістам міністр сільського господарства Білорусі Михайло Русявий.
Наостанок, вже пізно ввечері, в бібліотеці пройшло засідання Митного союзу. З 1 липня цього року в Росії, Казахстані та Білорусії починає діяти єдиний економічний простір. Пан Путін, втім, не має наміру зупинятися: він заявив, що до 1 січня 2013 треба завершити роботу зі створення Євразійського економічного союзу, про який панове Путін і Назарбаєв почали говорити ще десять років тому, – правда, тоді як про мрію нездійсненною.
Що з цього вийде до 2013 року – СРСР або ЄС, покаже “Час”.
джерело: http://afn.by/news/i/152638
Шумоізоляція авто самостійно – тонування автомобіля. Дошка безкоштовних оголошень.
